Історія "ФК Сталь"
З футболом у Дніпродзержинську (раніше – Кам'янське) познайомилися на зорі XX століття. Уже в 1913 році існувала Кам'янська футбольна ліга, основу команд якої склали службовці Дніпровського металургійного заводу і гімназисти. Війна й розруха, яка настала слідом за нею, призвели до того, що футбольне життя в місті майже затихло. Утім, вже на початку 20-х років робилися епізодичні спроби створити команду, але лише з відродженням металургійного заводу з'явилась можливість вкладати кошти в розвиток спорту. Документально підтверджено, що вже в 1926 році існувала команда "Металіст", яка регулярно проводила матчі.
З 1935 року команда бере участь у Першості України (правда, у 1935-36 роках, під прапором збірної міста, основу якої складали металурги), а в 1936 і 1938 роках – у розіграші Кубка СРСР. У 1938 році "Сталь" стала другим призером республіканського чемпіонату, тобто фактично, восьмою командою України, поступившись лише учасникам союзної першості – київським "Динамо" й "Локомотиву", харківським "Сільмаш" і "Спартаку", одеському "Динамо", сталінському "Стахановцю", а також чемпіону України – ворошиловградському "Дзержинцю". Цей успіх залишається найвищим досягненням дніпродзержинського футболу за всю його історію.
У 1945 році збірна Дніпропетровської області, яка майже повністю складалася з дніпродзержинців, виграла Спартакіаду України. У 1949 році "Металург" знову став другим у республіканській першості. З 1953 по 1970 роки на перші ролі в міському футболі вийшов "Хімік" (згодом – "Дніпровець" і СК "Прометей"), який і представляв Дніпродзержинськ на республіканській та всесоюзній аренах. Спортсмени Дзержинки, у цілому, виступали в міських та обласних змаганнях, лише в 1953 році "засвітившись" у Першості України.
У 1976 році було прийнято рішення відродити добрі традиції футболу Дзержинки. Завод узяв на себе забезпечення команди, до якої були залучені не лише його працівники, а й кращі гравці інших міських команд – СК "Прометей" і "Буревісника". Фактично була створена збірна міста. І успіхи не змусили себе чекати. Уже в 1978 році "Металург", перемігши в Чемпіонаті України серед колективів фізичної культури (КФК), завоював путівку в другу лігу союзного футболу, де й виступав у 1979-85 рр.. Найвище досягнення дніпродзержинців за ці роки – 12 місце в 1982 і 1983. Після невдалого виступу в 1985 році (поступившись за результатами особистих зустрічей стахановському "Стахановцю" "Металург" посів останнє місце) команда лише епізодично з'являлася на республіканській арені (у 1989 і 1992-93 рр.).
На цей період припадають і дві останні перемоги дніпродзержинців у Першості області в 1988 і 1992 (весна) рр.. На жаль, у 1994 році команда заводу фактично припинила своє існування. Навіть на міському рівні честь металургійного комбінату захищали команди окремих цехів підприємства. І тільки в 1998 році знову була відтворена збірна комбінату, якій повернули ім'я "Сталь", що асоціюється з найбільшими успіхами дніпродзержинського футболу.
Керівництво комбінату звернуло увагу на потреби команди, і результат не забарився. Правда, перший сезон в обласному чемпіонаті вийшов невдалим, але вже в наступні два сезони "Сталь" висунулася в число кращих команд області, посівши відповідно 2-е і 3-є місця. А в 2001 році "Сталь", спробувавши свої сили в Чемпіонаті України серед аматорів (аматорська ліга) і вигравши Кубок області, вийшла на якісно новий рівень, ставши учасником Першості України в другій лізі. Підсумок першого в ній сезону – 12 місце в групі "В". Слід зазначити, що в другому колі команда показала шостий результат.
У наступному сезоні досягнення "Сталі" були вже вище – 5 місце в турнірній таблиці, причому довгий час команда йшла в трійці призерів. Ну а тріумфальним для дніпродзержинців став сезон 2003/04 років, коли в захоплюючій боротьбі з чернігівською "Десною" "Сталь" завоювала путівку до Першої ліги. У дебютному для себе сезоні в Першій лізі (2004/05) команда зайняла 9 місце. Сезон 2005/06 років "Сталь" завершила на 8-у місці.
Щодо сезону 2006/07 років. На перший погляд, у порівнянні з попереднім футбольним сезоном, зроблений хоч і невеликий, але крок назад (9-е місце замість 8-ого). Але, якщо згадати вихід наших земляків до чвертьфіналу Кубка України і те, що в першості команда мала достатньо шансів опинитися на пару сходинок вище в турнірній таблиці, здається, підсумки сезону можна оцінити як цілком задовільні.
На жаль, наступний сезон 2007/08 дніпродзержинська "Сталь" провалила, вилетівши за його підсумками до Другої ліги національного чемпіонату. Цей провал трапився, значною мірою, через некваліфіковане суддівство більшості матчів команди. Сезон 2008/09 років дніпродзержинська команда закінчила на третьому рядку групи "Б" Другої ліги, у двох наступних сезонах фінішувала четвертою.
І ось, кілька років по тому, у сезоні 2013/14 років, наша команда посіла 2 місце в Другій лізі. Цей сезон вийшов тріумфальним для "сталеварів", які без особливих проблем досягли підвищення в класі, довівши суперникам свою силу на футбольному полі. Запорукою цього успіху стало вміле поєднання ефективної роботи тренерського штабу, менеджменту та інших ланок клубу, що вилилося в грамотно підібраний склад виконавців, які змусили з собою рахуватися. "Сталевари" закономірно посіли друге місце в турнірній таблиці, яке дозволило їм вдруге в історії вийти до Першої ліги українського футболу.
Від срібних медалей другої ліги – до срібних медалей ліги першої. Саме такий шлях пройшла дніпродзержинська "Сталь" у сезоні 2014/15, завоювавши симпатії також за участь у Кубку, де команда Володимира Мазяра лише по пенальті поступилася одеському "Чорноморцю". За підсумками першого півріччя сезону 2014/15 у Першій лізі "Сталь" виявилася другою з триочковим відставанням від "Олександрії". Після зимової доукомплектації, дніпродзержинці домоглися позитивного результату – вдалося зберегти лідерів, а прихід досвідчених новачків дозволив команді стати сильніше. Маючи в розпорядженні грамотно укомплектований склад, "Сталь" не відчувала особливих кадрових проблем і гідно завершила сезон.
А потім сталося те, про що давно говорили в кулуарах – злиття ФК "Сталь" (Дніпродзержинськ) і ФК "Металург" (Донецьк). "Кістяк" "сталеварів" на чолі з Володимиром Мазяром повинен був під егідою "Металурга" дебютувати в Прем'єр-лізі. Проте, у результаті ситуація змінилася так, що "Металург" відмовився від УПЛ, а "Сталь" управлінським рішенням Виконкому ФФУ отримала атестат, і в підсумку, провівши в другому за статусом дивізіоні країни всього один рік, опинилася в Прем'єр-лізі.